Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець”

The results of study of features and degree of distribution on territory of dendrology park Trostjanets for self-regenerative arboreal introducents are presented. It is chosen the three category on the degree of distribution. By the most numerous group is the category of not widespread introducents – 70.4 %, the category of middle-spread species is 18.5%, the most widespread – 11.1%. In terms of quantity in all categories the spontaneously widespread species are predominated. Among that most active are Parthenocіssus quіnquefolіa (L.) Planch., Robіnіa pseudoacacіa L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. and Thuja occіdentalіs L. Outside of Dendropark Acer negundo L. and Parthenocіssus quіnquefolіa spontaneously are spread.Наведено результати вивчення особливостей та ступеня поширення на території дендрологічного парку “Тростянець” самовідновлювальних деревних інтродуцентів. За ступенем поширення виділено три категорії: найчисленнішою групою є категорія малопоширених інтродуцентів – 70,4%, частка середньопоширених видів становить 18,5%, найпоширеніших – 11,1%. Кількісно в усіх категоріях переважають види, які спонтанно поширюються, серед них найактивнішими є Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. і Thuja occidentalis L. За межами дендропарку спонтанно поширюються Acer negundo L. та Parthenocissus quinquefolia

Раритетні дендроекзоти відділу Pinophyta у Державному дендрологічному парку “Тростянець” НАН України

The results of specific composition, geographical origin and viability of rarity plants of Pinophyta included in the world red lists and Red book of Ukraine, in the conditions of dendropark Trostjanets are shown. Based on the metho dology of integral outphytosozological evaluation, species of rarity dendroecsotic plants were given the phytosozological descriptions. 56 species of rarity dendrosozoecsotic plants of Pinophyta in 2008 are grown on territory of dendropark. The majority (76.8 %) of this species have natural habitats in the floristic areas of the Boreal subkingdom, 41.1 % of the rarity species originate from Circumboreal floristic area. The investigated species substantially differentiated after the level of geographical distribution: 45 species have limited natural habitats related to one or two floristic areas, many of them are endemic or subendemic species, 11 species have geographical amplitude and originated from three and more floristic areas. The rarity dendroecsotic plants of the park belong to three outphytosozological classes (III–V), their outphytosozological index – from 9 to 22. Picea maximowiczii Regel ex Mast., Cryptomeria japonica (Thunb. ex L.f.) D. Don and Picea alcoquiana (Veitch ex Lindl.) Carrière have maximal values, Thuja occidentalis L, T. plicata Donn ex D. Don, Pinus nigra J.F.Arnold, Picea glauca (Moench) Voss and others species, that have the greatest regional representativeness, – minimal values.Наведено результати дослідження видового складу, географічного походження та життєздатності представників відділу Pinophyta, занесених до світових червоних списків та “Червоної книги України”, в умовах дендропарку “Тростянець” НАН України. Для фітосозологічної характеристики раритетних дендроекзотів використовували методику інтегральної аутфітосозологічної оцінки. Установлено, що на території дендропарку станом на 2008 р. зростали 56 видів раритетних дендросозоекзотів відділу Pinophyta. Більшість (76,8 %) цих видів мають природні ареали у флористичних областях Бореального підцарства, 41,1 % раритетних видів походять із Циркумбореальної флористичної області. Досліджувані види значно відрізняються за рівнем географічного поширення: 45 видів мають обмежені природні ареали, приурочені до однієї або двох флористичних областей, значна частина з них є ендемічними або субенд емічними видами, 11 видів – широкі ареали, які охоплюють три флористичні області та більше. Раритетні дендроекзоти парку належать до трьох аутфітосозологічних класів (ІІІ–V), а їх аутфітосозологічний індекс становить від 9 до 22. Максимальні значення мають Picea maximowiczii Regel ex Mast., Cryptomeria japonica (Thunb. ex L. f.) D.Don та Picea alcoquiana (Veitch ex Lindl.) Carrière, мінімальні – Thuja occidentalis L., T. plicata Donn ex D.Don, Pinus nigra J.F. Arnold, Picea glauca (Moench) Voss та інші види з високою регіональною репрезентативністю

On the volatile acids of cheese

n/

Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині

Objective – to reveal the direction of the shift in the timing of the beginning of flowering of tree species in the conditions of the dendropark under the influence of changes in climatic conditions in the period 2008–2017 vs 1960–1969 as well as to conduct a comparative analysis of different methods of selecting of temperature indexes during recalculating of positive temperatures into effective ones and to determine the effect of individual winterspring months on the phenodata of the onset of the flowering of the species. Material and methods. The subject of the researches – three groups of species of woody plants that differ in terms of flowering: with the beginning of flowering in March–April, May and June. To characterize the thermal regime of the periods studied were used the air temperature parameters of Prilukskoy meteorological station. Data processing was carried out using the computer program “Excel”. Observation of the phenological phases of development of woody plants in the period 2008–2017 were conducted as per method of L.S. Plotnikova (1972). The statistical data processing of these phenological observations was carried out according to the method of G.N. Zaitsev (1981) in the modification of V.I. Ivlev (2014). Results. The conducted researches established that over the past 10 years in Chernigov region the annual air temperature has changed towards warming: the average annual air temperature increased by 1.8 °C, in winter – by 2.7 °C, in spring – by 2.4 °C, in summer – by 1, 6 °C, in autumn – by 0.7 °C. The greatest warming was observed in March – by 3.9 °C. The increasing in air temperature leads to the movement of the beginning of flowering in the direction of acceleration, which in the dendropark conditions varies within 2–15 days. The optimal option for recalculation of positive temperatures into effective ones is the formation of the sum of effective temperatures by a smooth mathematical function. A close inverse correlation was found between the sums of the effective temperatures in some months and their combinations and the phenodata of the beginning of the flowering of tree species. Conclusions. An analysis of the results shows that the formation of the sum of the effective temperatures necessary for the blooming of the species occurs from the beginning of the year. The greatest influence is manifested in the month preceding the month of flowering of the species.Мета – виявити напрям зміщення строків початку цвітіння деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець” НАН України під впливом змін кліматичних умов у 2008–2017рр. порівняно із 1960–1969рр.; провести порівняльний аналіз способів розрахунку суми ефективних температур та визначити вплив кліматичних умов окремих зимово-весняних місяців на дати початку цвітіння видів. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – три групи видів деревних рослин: з початком цвітіння у березні – квітні, травні та червні. Для аналізу теплового режиму досліджуваних періодів використано дані Прилукської метеорологічної станції. Дані обробляли за допомогою комп’ютерної програми Excel. Спостереження за фенологічними фазами розвитку деревних рослин у 2008–2017рр. проведено за методикою Л.С. Плотнікової (1972). Статистичну обробку даних фенологічних спостережень здійснено за методикою Г.М. Зайцева (1981) у модифікації В.І. Івлєва (2014). Результати. Установлено, що за останні 10 років на Чернігівщині відбулися зміни річної температури повітря в бік потепління: середньорічна температура повітря підвищилась на 1,8 °С, взимку – на 2,7 °С, навесні – на 2,4 °С, влітку – на 1,6 °С і восени – на 0,7 °С. Найбільше потепління характерне для березня — на 3,9 °С. Підвищення температури повітря призвело до більш раннього початку цвітіння (в умовах дендропарку – на 2–15 діб порівняно з 1960–1969 рр.). Оптимальним способом розрахунку суми ефективних температур є плавна математична функція. Виявлено тісний обернено пропорційний кореляційний зв’язок між сумами ефективних температур в окремі місяці та їх сполученнями і датами початку цвітіння деревних видів. Висновки. Формування суми ефективних температур, необхідних для початку цвітіння виду, відбувається з початку року. Найбільший вплив чинить місяць, який безпосередньо передує місяцю цвітіння виду

Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку

The long-term dynamics of attrition of plants of Picea abies (L.) Karst. in plantings of dendropark Trostjanets is analyzed. On the basis of morphometric researches of seminal scales, the morphological features of composition of plantation of Norway spruce and participation of the found forms in the groups of alive and drought fir-trees were revealed. In the conditions of drought fir-tree with an elongate apex of seminal scale were more hardy.Досліджено багаторічну динаміку відпаду рослин Picea abies (L.) Karst. у насадженнях дендропарку “Тростянець”. На підставі морфометричних досліджень насіннєвих лусок визначено морфологічні особливості складу насаджень ялини європейської та участь виявлених форм у групах живих та усохлих ялин. Більш стійкими в умовах посухи виявилися рослини ялини європейської з витягнутою верхівкою насіннєвої луски

Дендросозофіти відділу Magnoliophyta у Державному дендрологічному парку “Тростянець” НАН України

The information on results of research of species composition, geographical origin and viability in the conditions of the dendropark Trostjanets of rare species of plants of phylum Magnolіophyta is given. On the basis of the analysis of inventory materials 2008 it is observed that from 698 species of phylum Magnolіophyta which are cultivated in the park and the arboretum, 73 species are protected on the different level by “red lists”. From this number 35 species are included in the Red list of International Union for the Conservation of Nature and Natural Resources (IUCN), 26 species – in the European Red list (ERL). Under protection of IUCN and ERL at the same time there are 7 species. The 5 species are brought in the Red Book of Ukraine (RBU). Among the studied species which are protected by “red lists” of the global level and RBU, it is revealed the 12 species which required protection according to regional lists of rare species of plants of administrative territories of Ukraine. The most part of rare species of division of Magnolіophyta that are cultivated in the park and the arboretum, derivate from Circumboreal, Iran-Turonian, and Mediterranean areas. In this regard 97.3% of the studied species have natural areas in the floristic regions of the Boreal subkingdom, and 75.3% from them – in Circumboreal floristic region. The studied rare species significantly differ on the level of geographical distribution: 45 species have rather limited natural areas associated with one or two floristic regions; other group of 28 species has wider geographical amplitude: 23 species have natural areas in three floristic regions, in four floristic regions – 3 species, in five and six – by 1 species. Almost a half of quantity of the studied species has natural areas in borders of Ukraine. It is shown the list and general characteristic of the condition of dendrosozophyts of the nature protection categories EN, VU and NT that required the special attention to their protection and preservation.Наведено інформацію про результати дослідження видового складу, географічного походження та життєздатності в умовах дендропарку “Тростянець’ раритетних видів рослин відділу Magnoliophyta. На підставі аналізу інвентаризаційних матеріалів 2008 р. установлено, що із 698 видів відділу Magnolіophyta, які культивуються в парку та арборетумі, 73 види охороняються червоними списками різного рівня (35 видів внесено в Червоний список Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (ЧС МСОП), 26 видів – в Європейський червоний список (ЄЧС), 7 – одночасно перебувають під охороною ЧС МСОП і ЄЧС, 5 – внесено в Червону книгу України. Серед досліджених видів, які охороняються червоними списками міжнародного значення і внесені до Червоної книги України, виявлено 12 видів, котрі потребують охорони відповідно до переліків регіонально рідкісних видів рослин адміністративних територій України. Найбільша частка раритетних видів відділу Magnolіophyta, які культивуються у парку та арборетумі, походить з Циркумбореальної, Ірано-Туранської і Середземноморської областей. З досліджених видів 97,3 % мають природні ареали у флористичних областях Бореального підцарства, а 75,3 % з них – у Циркумбореальній флористичній області. Досліджені раритетні види істотно відрізняються за рівнем географічного поширення: 45 видів мають природні ареали, приурочені до однієї або двох флористичних областей, 23 види мають ареали у трьох флористичних областях, 3 види – у чотирьох, по 1 виду – у п’ятьох і шістьох. Майже половина досліджених видів-созофітів мають природні ареали в межах України. Наведено перелік та загальну характеристику стану дендросозофітів, які належать до природоохоронних категорій EN, VU та NT і потребують підвищеної уваги до їх охорони та збереження

Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан

Objective – to set changes in the composition structure of the Monumental glade of state dendropark Trostjanets of the NAS of Ukraine for the last 60 and to give the estimation of her modern state. Material and methods. An object of researches – landscape elements of the Monumental glade (decorative arboreal groups, copsy, single trees, edge of a forest). The changes of composition structure of the Monumental glade determined by comparison of the data driven to the publications of I.N. Gegelskiy (1958) and I.A. Kosarevskiy (1964) with the data got by us in 2017–2018. Determined change in quality and quantitative floristic composition of decorative registration of glade and her bordering, in configuration of both separate decorative groups and open-space and glade on the whole, in the system of prospects and road-net. For this purpose in 2017–2018 taking of inventory of planting of glade is conducted, measurements of separate decorative groups and lateral branches are produced. Results. For the last many trees fell out 60, that resulted in the noticeable rarity of both base-line arrays and decorative groups or to their complete destruction and to the changes in configuration and sizes of glade. The system of prospects of glade was formed by the division of her spacious territory and different geometrical form copsy by arboreal groups and separate trees on more shallow areas. The landscape of glade are organically tied up with arboreal groups and arrays that is located outside a glade and, bordering her, also participate in the construction of prospects. Certain changes happened in the system of prospects of the Monumental glade: the area of free space increased notedly; a glade became more transparent and exposed, that increased the exit of many prospects after her. Conclusions. Both the analysis of dynamics of specific composition of the landscape planting tetifies, in time in him there are substantial changes both on natural reason (age-old aspects, interspecific competition, individual features of plants etc.) and because of anthropogenic influence. Principal reason of noticeable of the exotic trees used for decorative registration of the Monumental glade is an achievement by them the age-related border in the conditions of dendrology park. For maintenance of high-decorativeness of planting realization of the permanent monitoring of their state and change of orientation of transformation changes are needed toward a improvement. To that end it is necessary constantly to conduct the certain complex of optimization measures. Renewal of decorative groups of glade is impossible without moving away of local kinds that took the place of exotic plants. Realization of deckhouses of care limits now.Мета – встановити зміни композиційної структури Монументальної галявини державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України за останні 60 років, оцінити її сучасний стан. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – пейзажні елементи Монументальної галявини (великі та малі декоративні деревні групи, куртини, поодинокі дерева, узлісся). Зміни композиційної структури Монументальної галявини визначали шляхом зіставлення даних, наведених у публікаціях І.Н. Гегельського (1958) і І.А. Косаревського (1964), із результатами, одержаними нами у 2017–2018 рр. Визначали зміни в якісному та кількісному флористичному скла ді декоративного оформлення галявини та її облямуванні, в конфігурації як окремих декоративних груп і відкритих просторів, так і галявини в цілому, в системі перспектив та дорожній мережі. Для цього у 2017–2018 рр. проведено інвентаризацію насаджень галявини з поштучним обліком деревних рослин кожного виду та обміром діаметра стовбура на висоті 1,3 м над рівнем ґрунту, окремих декоративних груп та бічних відгалужень галявини. Результати. Протягом 60 років випало багато дерев, що призвело до помітного розрідження як фонових масивів, так і декоративних груп, або до повного їх руйнування. Внаслідок таких перетворень відбулися зміни в конфігурації та розмірах галявини. Система перспектив на Монументальній галявині була сформована шляхом поділу її території куртинами, деревними групами різної геометричної форми та окремими деревами на дрібніші ділянки. Пейзажі галявини органічно пов’язані з деревними групами та масивами, розташованими за межами галявини, які, оточуючи її, також утворюють перспективи. Відбулися зміни в системі перспектив Монументальної галявини: помітно збільшилася площа вільного простору; галявина стала прозорішою і розкритою, що збільшило вихід багатьох перспектив за її межі. Висновки. Як свідчить аналіз динаміки видового складу ландшафтних насаджень, з часом він зазнає істотних змін як з природних причин (вікові аспекти, міжвидова конкуренція, індивідуальні особливості рослин тощо), так і внаслідок антропогенного впливу. Основною причиною істотного відпаду екзотичних дерев, використаних для декоративного оформлення Монументальної галявини, є досягнення ними вікової межі в умовах дендрологічного парку. Для підтримання високої декоративності насаджень потрібно проводити постійний моніторинг їх стану і змінити напрям трансформаційних змін у бік поліпшення. Для цього необхідно постійно здійснювати певний комплекс оптимізаційних заходів. Відновлення декоративних груп галявини неможливе без видалення місцевих видів дерев, які зайняли місце екзотичних видів. Проведення рубок догляду нині обмежене

Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку

It is shown a comparative analysis over of orientation of changes, that take place in the course of time in the species composition and number of arboreal plants of introduced and aborigine species that design park clearings.Наведено результати порівняльного аналізу напряму змін, які відбуваються у видовому складі та чисельності деревних рослин інтродукованих і аборигенних видів, котрі використано для оформлення паркових галявин

Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку

The results of researches of basic progress trends and orientation of changes of composition structure of decorative groups of flatly-landscape part of Dendropark Trostjanets in the period from 1949 to 2007 are presented.Наведено результати досліджень основних тенденцій розвитку та спрямованості змін композиційної структури декоративних груп у рівнинно-пейзажному районі дендропарку “Тростянець” у період з 1949 до 2007 р

Підсумки інтродукції деревних декоративних рослин у приозерно-балковий ландшафтний район дендропарку “Тростянець”

The dynamics of strange arboreal plants in lakeside-gully area of dendropark Trostjanets is investigated. It is presented a numerical score of their viability on the genesic development indexes, winter resistance and drought-resistingness. The estimation of success of introduction of 140 species and cultivars of arboreal plants in lakeside-gully area of denropark is given.Досліджено динаміку видового складу та чисельності інтродукованих деревних рослин у приозерно-балковому районі дендропарку “Тростянець”. Оцінено успішність інтродукції 140 видів і культиварів деревних рослин за показниками генеративного розвитку, зимостійкості та посухостійкості